розклинити
Смотреть что такое "розклинити" в других словарях:
розклинити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розклинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розклинити … Український тлумачний словник
розклинення — я, с. Дія за знач. розклинити, розклинювати … Український тлумачний словник
розщеплювати — 1) = розщепити (розділяти на частини вздовж чого н.), розколювати, розколоти, колоти, розчахувати, розчахнути; розклинювати, розклинити (клином) 2) див. ділити I … Словник синонімів української мови
